ПРОБЛЕМИ З ВИПЛАТАМИ ВО «зелений тариф» У 2020 РОЦІ

Вічне питання: хто винен і що робити?

 

8 грудня 2020 року на першому Українсько-німецькому енергетичному дні прозвучало недвозначну заяву посла ФРН в Україні Анки Фельдгузен, щодо проблем з виплатами власникам відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) по зеленому тарифу. Так, на зустрічі з прем'єр-міністром України Денисом Шмигаль вона заявила наступне: «без розвитку поновлюваних джерел енергії неможливо говорити про розвиток водневої енергетики і економіки». Дана заява стала реакцією на кризу, що продовжується в галузі, яка придбала в 2020 році загрозливих масштабів.

 

Що сталося?

 

Нагадаємо коротко основні віхи кризи.

 

• Друга половина 2019 - весна 2020 року - неплатежі по зеленому тарифу, з боку ДП «Гарантований покупець» придбали масових масштабів.
• Весна-літо 2020 року - рівень заборгованості зріс до 16 млрд грн. Уряд проводить переговори з інвесторами.
• Червень 2020 року - підписання меморандуму згідно з яким урізання тарифу (на 15% для сонячної електростанції (СЕС) і на 7,5% для вітрової електростанції (ВЕС)) компенсується своєчасними виплатами, погашенням заборгованості та компенсацією в розмірі 20% з бюджету.
• Август 2020 року - положення меморандуму стали законом №810-IX.
• Жовтень 2020 року - рівень заборгованості зріс до 23 млрд грн. Позови в арбітражі від понад 50 компаній, загальний розмір перевищив 1 млрд грн.
• Грудень 2020 року - ситуація з невиконанням Україною своїх зобов'язань зафіксована в Щорічному звіті ЄС щодо виконання Угоди про асоціацію.

 

І на кінець 2020 року склалася ситуація при якій розмови про нові проекти в альтернативній енергетиці є просто безглузді. Оскільки очевидно, що меморандум просто не працює, що не пройшло непоміченим і в середовищі європейського політикуму.

 

Хто винен в ситуації?

 

 Формально, зобов'язання по оплаті знаходяться у ДП «Гарантований покупець» - планово збитковою державної компанії, яка виконує роль енергетичного «трейдера останньої надії». З огляду на те, що компанія збиткова і зайвих грошей у неї формально бути не може, то платити вона не може. Однак з огляду на те, що

 

• компанія збиткова планово;
• компанія належить державі.

... то і забезпечувати оплату повинно воно. Чого не відбувається.

 

У профільних державних структурах це ще й пояснюють стрибками курсу євро у валюті якої відбувається розрахунок. Падіння курсу до 33 грн призвело до збільшення гривневих витрат, що, в умовах кризи, стало великою проблемою.

 

Що робити і що робиться?

 

Відповідь на питання: «Що робити?» - найпростіший. Вирішити питання з оплатою, так як в противному випадку наслідки будуть далекосяжними і торкнуться не тільки сферу енергетики.

 

Хороша новина в тому, що в уряді є розуміння, що проблему потрібно вирішувати. Восени було прийнято ряд постанов щодо виплат за рахунок коштів від випуску держоблігацій. Крім того, додаткові кошти на погашення заборгованості передбачені і в бюджеті-2021, який вже прийнятий. Та й отримані в середині грудня заступники, серед яких є кредит 640 млн євро на розвиток енергетики, цілком може допомогти вирішити дану проблему, якщо не в поточному, так у наступному році.

 

Також варто відзначити, що платежі за поточними рахунками (до серпня 2020 року) хоч і з затримкою, але здійснюються. Зокрема 18 грудня 2020 року «Гарпок» повідомили про виконання на 98% зобов'язань за жовтень.

 

Однак, якщо цю проблему держава не вирішить в системному руслі, то ці цикли неплатежів і розглядів будуть повторюватися і надалі. Очевидно, що це розуміють і в профільних асоціаціях, де відзначають, що в 2021 році дефіцит коштів ВДЕ перевищить 25 млрд грн. І тоді під загрозою опиняться виконання Україною зобов'язань в European Green Deal.